Свічка пам’яті

Рано чи пізно, але обов’язково кожна людина повертається до свого минулого.

Час народжувати і час помирати

Час руйнувати і час будувати

Час розкидати каміння і час збирати

Час мовчати і час говорити.

Прийшов час говорити після десятиліть мовчання…

Ніч гасить день, – ми засвічуємо свічки перед образом Божим в кожному  місті, селі, в кожній оселі на вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 – 1933 років.

Горітимуть вони, зігріваючи зорі і небо, й душі тих, кого не відспівали, не оплакали, не провели, не пом’янули…

 

Залишити коментар