Сила мистецтва – у формуванні духовно здорового суспільства

В українському народному мистецтві відобразилися уподобання, смаки, розуміння краси й духовне багатство народу. Самобутність українців проявляється у вишивці, ткацтві, писанкарстві, декоративному малюванні, виробах з глини, дерева, соломи, лози, тіста та інших матеріалів. Вивчати їх –  це долучатися до першоджерел мистецтва, історії, фольклору, етнографії, міфології.

Одним із основних завдань педагогів лабораторії декоративно-вжиткового та образотворчого мистецтва  є формування світогляду, культури поведінки вихованців, загальних теоретичних знань та практичних навиків з різних видів народної творчості. Заняття образотворчим, декоративно-прикладним мистецтвом мають не тільки навчально-методичний, пізнавальний характер, а є важливим засобом естетичного, трудового, національного, патріотичного виховання. Діти засвоюють той безмежно глибокий, багатогранний пласт національної культури, який створив український народ протягом усієї своєї історії.

Різноманітні види мистецтва тісно пов’язані з трудовим навчанням і політехнічним розвитком. Робота гуртків організовується на навчальних, виховних і розвиваючих завданнях, більшість з яких мають лабораторно-практичний характер. Вихованці вдосконалюють технічні навики роботи з різними інструментами, вивчають виражальні можливості матеріалів, засвоюють певні операції: різання, склеювання, плетіння, вирізування, конструювання, художнє оформлення виробів.

Загальне художнє виховання дітей в гуртках лабораторії збагачує творчу особистість, формує духовну культуру, передбачає розвиток нестандартного творчого мислення, художнього смаку, уяви, фантазії, асоціативного сприйняття інформації та навколишнього світу.